Ex n — «легкий» вид вибухозахисту для зони 2 (IEC 60079-15)

Гід про ATEX та вибухонебезпечні зони — класифікація й інспекція розглядає поділ на зони 0, 1 і 2 (газ) та зони 20, 21 і 22 (пил). Ця стаття детальніше розглядає один конкретний вид вибухозахисту, розроблений виключно для найменш небезпечної газової зони: Ex n, стандартизований у IEC 60079-15.

Чому зона 2 виправдовує власний, легший вид захисту

Зона 2 — це газова зона, у якій вибухонебезпечна атмосфера малоймовірна за нормальної експлуатації, а якщо вона все ж виникає, то зберігається лише короткочасно й рідко (наприклад, через рідкісну витоку чи несправність). Це різко контрастує із зоною 1, де вибухонебезпечна атмосфера очікується час від часу за нормальної експлуатації, та зоною 0, де вона присутня постійно чи тривало. Оскільки ймовірність вибухонебезпечної атмосфери в зоні 2 низька, необхідний рівень захисту обладнання може бути відповідно нижчим — а отже, простішим і дешевшим — ніж для Ex d (вибухонепроникна оболонка), Ex e (підвищений захист) чи Ex i (іскробезпечність), які зазвичай також сертифіковані для зони 1, а іноді й зони 0.

Основні підвиди Ex n

IEC 60079-15 розрізняє декілька методів, кожен з яких по-своєму запобігає перетворенню обладнання на джерело займання, усі під загальним позначенням «вид n»:

• Ex nA (іскробезпечне обладнання): обладнання, яке не створює іскор, дуг чи небезпечно гарячих поверхонь за нормальної експлуатації — найпростіший і найпоширеніший варіант, придатний, наприклад, для двигунів і світильників без комутуючих контактів.
• Ex nC (закриті комутуючі контакти): обладнання, яке все ж містить іскрящі контакти (наприклад, реле чи вимикач), але ці контакти розміщені в оболонці, що запобігає займанню навколишньої атмосфери.
• Ex nR (оболонка з обмеженим диханням): оболонка, виконана так, що обмін газом між внутрішнім і зовнішнім повітрям сильно обмежений, щоб можливе внутрішнє джерело займання не могло досягти зовнішньої атмосфери за час, протягом якого там могло б бути присутнім вибухонебезпечне середовище.
• Ex nL (обмеження енергії): принцип, концептуально схожий на іскробезпечність (Ex i, див. гід про параметри кола Ex i), але з менш суворими вимогами, що відповідають нижчому рівню ризику зони 2.
• Ex nP (надлишковий тиск для зони 2): легший варіант принципу надлишкового тиску, що застосовується також для Ex p у зоні 1 (див. гід про вибухозахист Ex p надлишковим тиском), адаптований під нижчі вимоги зони 2.

Жорстке обмеження: Ex n ніколи не можна застосовувати в зоні 0 чи зоні 1

Нижчий рівень захисту Ex n виправданий виключно нижчою ймовірністю вибухонебезпечної атмосфери в зоні 2. Застосування того самого обладнання в зоні 1 (де вибухонебезпечна атмосфера очікується періодично) чи зоні 0 (де вона присутня постійно) підвищило б ризик реального займання до неприйнятного рівня — тому обладнання Ex n сертифіковане й застосовне виключно для зони 2, ніколи для зони 0 чи зони 1.

Увага: рівень захисту обладнання (EPL), пов'язаний з Ex n, — це Gc, рівень, що відповідає саме зоні 2 — аналогічно тому, як маркування EPL на обладнанні Ex d, Ex e та Ex i (зазвичай Gb чи Ga) напряму показує, для якої зони призначений пристрій. У разі сумніву завжди перевіряйте маркування EPL на паспортній табличці, а не лише літеру «n».

Чому Ex n часто обирають на практиці для зони 2

Для обладнання, що закуповується спеціально й виключно для зони 2 — наприклад, освітлення, малих двигунів чи шаф керування в приміщенні, класифікованому як зона 2 через обмежений і рідкісний ризик витоку — Ex n часто виявляється найекономічно привабливішим вибором: вимоги до конструкції менш суворі, ніж для Ex d чи Ex e, що виражається в нижчій вартості й часто компактнішому, легшому корпусі, не створюючи при цьому компромісу з безпеки для цієї конкретної зони.

Практичне значення

Під час оцінки обладнання для приміщення, класифікованого як зона 2, важливо перевірити, чи справді застосований пристрій призначений саме для цієї зони, а не «надлишково» закуплений як пристрій Ex d чи Ex e (що саме по собі було б безпечно, але невиправдано дорого), або, навпаки, застосований як обладнання Ex n у приміщенні, яке тим часом було перекласифіковано в зону 1 — в останньому випадку пристрій більше не забезпечує необхідного рівня захисту.

Часті помилки

1. Застосування обладнання Ex n у зоні 1 чи зоні 0 у припущенні, що «вибухозахищене обладнання — воно й є вибухозахищене» — вид захисту має точно відповідати класифікації зони.
2. Неперевірка підвиду Ex n (nA, nC, nR, nL чи nP), тоді як кожен підвид розроблений для свого виду ризику займання й вони не взаємозамінні.
3. Перекласифікація приміщення із зони 2 в зону 1 (наприклад, після зміни технологічного процесу) без заміни наявного там обладнання Ex n на обладнання з вищим рівнем захисту.
4. Неперевірка маркування EPL (Gc) і орієнтація лише на літеру «n» на паспортній табличці, тоді як маркування EPL однозначно вказує фактичну придатність для зони.

Пов'язані матеріали

• ATEX та вибухонебезпечні зони — класифікація й інспекція
• Іскробезпечність (Ex i) — параметри кола бар'єра та польового пристрою
• Ex p — вибухозахист надлишковим тиском (IEC 60079-2)
• Розшифрування маркування ATEX Ex — що означає «Ex db IIC T4 Gb»?