VLF-випробування кабелю (наднизька частота)
Метод випробування та діагностики кабелів середньої напруги, при якому прикладається змінна напруга наднизької частоти (зазвичай 0,1 Гц проти 50 Гц частоти мережі) для перевірки ізоляції на приховані дефекти без зайвого теплового чи електричного навантаження на кабель. Низька частота вимагає значно меншої потужності випробувального обладнання, ніж еквівалентне випробування на частоті мережі, що робить VLF-випробування практично здійсненними для протяжних кабельних трас, і може поєднуватися з вимірюваннями tan-delta чи ЧР для повнішої оцінки стану. VLF-випробування застосовуються як після ремонту кабелів/муфт, так і при періодичній оцінці стану наявної, застарілої кабельної інфраструктури.
Na het aanbrengen van een nieuwe kabelmof in een middenspanningskabel voert de aannemer een VLF-test uit om te verifiëren dat de mof en de omliggende isolatie geen verborgen gebreken vertonen voordat de kabel weer in bedrijf wordt genomen.
Een VLF-test uitvoeren met een testspanning en -duur die niet overeenkomen met de kabelspecificatie of toepasselijke norm — een te lage testspanning mist beginnende defecten, terwijl een te hoge testspanning op een verzwakte, oudere kabel juist een defect kan veroorzaken dat er zonder de test niet zou zijn geweest.